Розчулення, яке ми відчуваємо, чуючи перші слова малюка, може довести до проблем, які потім доведеться вирішувати разом з фахівцем. Тому дуже важливо тримати себе в руках і не сюсюкати з улюбленим малюком.
«Нясо» замість «м’яса», «лісапед» замість «велосипеда», «капет» замість «пакету», «пісісі» замість «спасибі». Перші дитячі слова розчулюють всіх дорослих родичів і часто надовго закріплюються в сімейній мові. Логопеди попереджають: сюсюкання з малюками навіть в самому ранньому віці, і вже тим більше перенесення спотворених слів у дорослий ужиток неминуче призведе до проблем з мовленням.
Це велике щастя, коли твоя дитина починає говорити. Її лепет звучить настільки незвично, що сказати в цей момент мамі або бабусі: “Не сюсюкати!” – просто струснути повітря. Навіть розуміючи, що перекручувати слова слідом за малюком – це погано, неможливо пройти цей період байдуже, жодного разу не повторивши, і не посміхнувшись. Тому головне завдання для батьків і всіх родичів, які спілкуються з малюком, – навчитися чути, ловити і зупиняти самих себе .
Від одного-двох разів великого лиха не буде. Погано, коли перекручена мова дитини надовго зберігається в мові дорослих членів сім’ї.
Коли ми вимовляємо ці слова день у день, навіть спілкуючись просто між собою, дитина чує їх, вважає нормою і “закріплює” в своїй вимові. Є випадки, коли до семи років дитина неправильно вимовляє безпроблемне легке слово, просто тому, що він так сказав колись один раз, а потім підхопили батьки.
Ще одна помилка батьків – вважати, що дитина поки ще нічого не розуміє. Ось, мовляв, в три роки вже будемо розмовляти «по-дорослому».
Але, сюсюкаючи з малюком, варто пам’ятати дещо важливе: по суті ви зараз розмовляєте «під запис», як ніби на диктофон. І все, що ви скажете йому зараз, він повторить потім.
Вік в даному випадку не має значення, мова в усіх розвивається в своєму темпі. Сьогодні малюк мовчить і ніби як не сприймає ваше сюсюкання, а через півроку видасть зворотній зв’язок саме так, як почув і запам’ятав ваші слова.
Практично всі діти ближче до трьох років вже можуть імітувати слова, які вимовляють дорослі, причому саме так, як ми їх вимовляємо. Так закріплюється вимова звуків. Дитина без затримки розвитку мови почне повторювати за батьками вже в два роки. Говорити він буде саме так, як розставили акценти дорослі.
Про акцентування уваги – окрема розмова. Тут батьків підводить їх почуття гумору, а дітей, наприклад, пізно з’являється в мові звук «р». Просте слово «либалка» устами дитини викликає вибух сміху у дорослих і реакцію малюка: батьки радіють, значить, все правильно.
Дуже важливо не сміятися в таких випадках при дитині. І не вносити в побут, в спілкування сім’ї цікаві слова, принаймні не в присутності їх “автора”. Між собою, будь ласка, жартуєте, але діти не повинні чути, як неправильно говорять дорослі. А краще просто запишіть ці слова і залиште їх на добру пам’ять на папері, а не в мові.
Три поради батькам
- Чітко промовляти слова з самого початку. Чим чіткіше мама буде вимовляти те чи інше слово, повторювати його по складах, зупинятися на складних буквосполучення, тим більша ймовірність, що дитина відразу буде розмовляти досить чисто.
- Чітко артикулюйте. Так ви показуєте, як говорите. Причому не тільки слова, але і звуконаслідування. «Мяу» – мама перебільшено широко відкриває рот на звуці «а». «Му» – сильно витягує губи. Важливий момент: малюк обов’язково в цей момент повинен дивитися на маму, потрібно привернути його увагу. Так у нього йде імітація наслідування не тільки через слуховий, але і через зоровий образ.
- Грайте з дитиною в артикуляційні ігри. Це вже велика підготовча логопедична робота.
Не бійтеся імітувати, наслідувати, кривлятися. Так ви розвиваєте в дитини артикуляційні можливості.
