1 700 Переглядів

Чи дійсно вас слухають і чують? 5 ознак допоможуть дізнатись напевне

Поради, що допоможуть зрозуміти, чи слухає та розуміє вас аудиторія

За даними наукових досліджень в середньому людина здатна вловити лише близько 25% почутого. Хочете аби ваші лекції чи публічні промови проходили максимально ефективно? Тоді вам варто навчитись визначати, наскільки добре вам вдається зацікавлювати та втримувати увагу слухачів. Для цього поспостерігайте за тим, як вони себе поводять.

Про зацікавленість слухача та рівень його розуміння почутого розповість не тільки мова рухів, але й ще декілька факторів. Незалежно від розміру вашої аудиторії, є п’ять ознак, які ви неодмінно зауважите, коли її учасники щиро зацікавляться вашою розповіддю чи промовою.

1.     Положення тіла

Результати дослідження, проведеного на базі Каліфорнійського університету у Лос-Анджелесі, показали, що 55% комунікації відбувається саме на рівні мови тіла. Постава може чимало розповісти про розуміння почутого та зацікавленість слухача. Пряма позиція, при якій руки не перехрещені, а стопи розвернуті носками до мовця, свідчить про дружній настрій, розуміння суті бесіди та погодження з її тезами.

Зверніть увагу на те, чи є поза розслабленою та відкритою. Зацікавлений слухач схильний трохи нахиляти корпус до мовця, демонструючи прагнення краще почути те, про що він говорить. Крім того, поспостерігайте за кінцівками. Їх нерухомий стан свідчить про глибоку зосередженість та відсутність внутрішнього діалогу як відволікаючого фактору.

2.     Фізичні сигнали, віддзеркалення рухів

Коли слухачі зосереджуються на розповіді, то часто починають віддзеркалювати невербальні сигнали оповідача. Так зацікавлена аудиторія часто посміхається вслід за оратором, хмурить чи вигинає від здивуванні брови, широко відкриває чи щулить очі тощо.

Часто також можна спостерігати, що слухачі наслідують поставу промовця та копіюють зміни в ній. Наприклад, коли мовець переносить вагу тіла на іншу точку опори, чи міняє положення рук або ніг, аудиторія з невеличкою затримкою повторює його рухи, тим самим підтверджуючи свій глибокий зв’язок та згоду з висловленим.

Про уважне слухання також свідчать рухи та положення голови. Слухач може мимоволі кивати, висловлюючи згоду зі сказаним чи підтверджуючи розуміння. Схиляючи голову набік, аудиторія демонструє зацікавленість та уважність.

Ще однією фізичною ознакою уважного слухання є зниження частоти моргання у слухачів, що знаходяться близько від мовця. Це свідчення того, що мозок вповільнює фізичні реакції, аби краще опрацювати отриману інформацію.

3.     Інтерактивні підтвердження участі в розмові

Як показали дослідження, через два місяці після прослуховування лекції чи промови, середньостатистичний слухач здатен згадати, у кращому випадку, лише близько 25% почутого. Приблизно половина інформації стирається з його пам’яті вже за 8 годин. Інтерактивні сигнали допоможуть зрозуміти, чи достатньо слухачі зосереджені на сприйнятті того, про що ви розповідаєте, аби запам’ятати хоча б ці 25%.

Під час невеличких бесід уважні слухачі проявляють засвоєння інформації реакцією на її ключові положення. Наприклад, люди, яких дійсно зацікавила тема розмови, часто проявляють це вербальними вигуками на зразок «хм», «угу» тощо.

Для більших груп вербальна реакція менш характерна. Однак часто можна помітити, як під час презентації учасники одночасно кивають головою чи змінюють положення тіла після переходу між ключовими положеннями. Такі сигнали свідчать про те, що сказане вами резонує з аудиторією як з цільним об’єктом, змушуючи її проявляти колективні підтвердження уважного слухання.

4.     Релевантні запитання

Нещодавнє дослідження, результати якого були опубліковані в електронному журналі Harvard Business Review, показало, що найкращими слухачами є ті учасники, які періодично задають питання, що сприяє глибшому зануренню в обговорювану тему. Зацікавлені слухачі формулюють їх так, аби відповіді дозволили їм краще зрозуміти окремі положення промови та її суть в цілому. За характером запитань можна зробити висновки стосовно того, наскільки зрозумілим та цікавим є сказане.

Незацікавлені слухачі часто задають запитання не по темі та просять пояснити те, що було обговорено значно раніше. Щоб відслідковувати рівень зацікавленості вашої аудиторії, заохочуйте її задавати запитання перед кожною зміною підтеми вашої промови. Це допоможе виявити пасивних індивідуумів та дасть можливість спробувати викликати їхнє зацікавлення.

5.     Реакція на відволікаючі подразники

Відволікаючі подразники – це один з найбільших ворогів промовця у боротьбі за увагу слухачів. Боб Салліван і Х’ю Томпсон провели дослідження на базі Університету Карнегі-Меллон та виявили, що сама лише ймовірність отримання телефонного дзвінка знижує увагу слухача на 20%. Коли особа дійсно зацікавлена у тому, що їй розповідають, вона добровільно уникає відволікаючих подразників, таких як втручання сторонніх людей, телефонні дзвінки та текстові повідомлення.

Перед початком виступу промовці часто просять перевести гаджети у беззвучний режим, однак це не є гарантією того, що його слухатимуть уважніше: незацікавлена аудиторія підсвідомо шукатиме інші способи відволіктись, не пов’язані з технологічними пристроями. Якщо вам дійсно вдалося зацікавити ваших слухачів, імовірність того, що вони поглядатимуть на годинник, розглядатимуть інтер’єр приміщення, малюватимуть каракулі, практично зводиться до нуля.

Статтю підготувала Наталя Фадєєва

За матеріалами
https://www.entrepreneur.com

Вам також має сподобатись...

Для нас важлива Ваша думка!

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.