1 749 Переглядів

Науковці стверджують: невеличка забудькуватість – це добре

Наукове дослідження: чому невеличка забудькуватість - це добре

Припиніть картати себе за те, що постійно забуваєте, куди поклали ключі та не можете згадати більше чотирьох рядків з віршів Шевченка. Ці невеликі провали в пам’яті є корисними, більше того, необхідними для вашого мозку.

Результати дослідження, опубліковані в науковому журналі Neuron, підтверджують, що забування інформації не є свідченням збоїв роботи мозку. Навпаки, часткове стирання інформації з пам’яті допомагає мозку працювати краще. Головна його мета полягає не в тому, аби фіксувати всі без виключення подробиці вашого життя. Його пріоритетом є формування зважених рішень у майбутньому.

Оскільки мозок пропускає крізь себе величезні потоки інформації щодня, спроба запам’ятати абсолютно все призвела би до швидкого перенавантаження. Для прийняття кожного рішення довелось би проводити аналіз величезної кількості несуттєвих дрібниць. Як пояснює Блейк Річардс, доцент кафедри біології Університету Торонто та співавтор дослідження, щоб запам’ятовувати дійсно важливі речі, мозку доводиться ігнорувати  другорядну інформацію.

«Мозку необхідно забувати неважливі подробиці та зосереджуватись на речах, які допоможуть приймати рішення в реальному світі,» – стверджує Річардс. Отже, не виніть себе, коли не можете допомогти дітям з домашньою роботою з математики. Якщо останній раз ви розв’язували рівняння ще в школі, не дивно, що ваш мозок відкинув знання алгебри як неважливе. Він активно позбувається неважливої інформації.

«Нейрони гіпокампу – частини мозку, яка відповідає за пам’ять – заохочують мозок до забування», – стверджує Пол Френкленд, співавтор дослідження, доцент Університету Торонто та старший науковий співробітник відділення неврології та психічного здоров’я Дитячої Клініки Торонто, яка є другою за величиною у світі педіатричною лікарнею, що займається проведенням наукових досліджень.

«Нещодавнє дослідження надало нам чисельні підтвердження того, що організм має чіткі механізми стирання інформації з пам’яті, які працюють незалежно від механізмів запам’ятовування,» – каже Френкленд. Отже, не хвилюйтесь, що раптом забудете дорогу додому тільки тому, що запам’ятаєте дорогу до нового ресторану.

Якщо б у мозку не було манери забувати, ми неодмінно почали би плутатись. Важко відслідкувати кожний нюанс у навколишньому світі, який постійно змінюється (в тому числі, і тисячу імовірних місць, куди ви б могли засунути ключі). «Якщо при взаємодії зі світом, мозок постачав би нас чисельними суперечливими спогадами, нам важко було б прийняти зважене рішення,» – каже Річардс. Натомість, для простоти, мозок зводить всі конкретні спогади в більш узагальнені.

Отже, досить заздрити розумникам з енциклопедичними знаннями. Займати переможні місця в інтелектуальних шоу, звісно ж, цікаво, однак пам’ять нам потрібна зовсім не для того, аби можна було на ходу сказати, хто саме правив в Англії в 1874 році. За словами Річардса пам’ять нам потрібна для того, аби бути розумною людиною, яка приймає зважені рішення у потрібний час. Ключовий аспект при цьому полягає у забуванні певної частини інформації, яка не є суттєвою.

Статтю підготувала Наталя Фадєєва

За матеріалами www.rd.com

Вам також має сподобатись...

Для нас важлива Ваша думка!

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.